безпритульний


безпритульний
baqımsız, sığınaqsız, evsiz

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • безпритульний — а, е. Який не має притулку, позбавлений догляду, сімейної опіки; бездоглядний, бездомний. || у знач. ім. безприту/льний, ного, ч.; безприту/льна, ної, ж.: а) бездоглядна, бездомна дитина; б) (жарг.) бомж …   Український тлумачний словник

  • безпритульний — (який не має притулку), безприхильний, безпричальний, безхатній, бездомівний, бездвірний (який не має своєї хати) …   Словник синонімів української мови

  • безпритульний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • бездомний — а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. || Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя). || Який не має сім ї; одинокий …   Український тлумачний словник

  • безпритульність — ності, ж. 1) Наявність бездоглядних, безпритульних дітей. 2) Стан за знач. безпритульний …   Український тлумачний словник

  • безпритульно — Присл. до безпритульний …   Український тлумачний словник

  • безприхильний — а, е, діал. Безпритульний …   Український тлумачний словник

  • безпричальний — а, е, діал. Безпритульний …   Український тлумачний словник

  • безхалупний — а, е, розм. Безпритульний …   Український тлумачний словник

  • безхатник — а, ч., розм. Безпритульний …   Український тлумачний словник

  • вуличний — а, е. 1) Прикм. до вулиця 1). || Який міститься або перебуває на вулиці. || Який відбувається на вулиці. Вуличні бої. || Який відділяє двір від вулиці. || Який веде, виходить на вулицю. || Розділений на вулиці (про населений пункт). 2) Який… …   Український тлумачний словник